виправляння
ВИПРАВЛЯННЯ, я, с. Дія за знач. виправляти 1, 2. Їх [вигини] усувають слюсарною операцією, що називається виправлянням (Слюс. справа, 1957, 136).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виправляння | виправляння |
Родовий | виправляння | виправлянь |
Давальний | виправлянню | виправлянням |
Знахідний | виправляння | виправляння |
Орудний | виправлянням | виправляннями |
Місцевий | на/у виправлянні | на/у виправляннях |
Кличний | виправляння | виправляння |