випрохувати
ВИПРОХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПРОХАТИ, аю, аєш, док., перех. Прохаючи, домагатися чого-небудь або одержувати щось. Так-то він [Захар] усяко до всяких людей обертався: .. з скупим сам був скупий, у щирого все виманював та випрохував (Григ., Вибр., 1959, 155); Найменша можливість бути коханою - це випрохувати кохання (Руд., Вітер.., 1958, 304); Данило випрохав кінського волосу у жокеїв на іподромі (Смолич, Мир.., 1958, 34).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випрохую | випрохуємо |
2 особа | випрохуєш | випрохуєте |
3 особа | випрохує | випрохують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випрохуватиму | випрохуватимемо |
2 особа | випрохуватимеш | випрохуватимете |
3 особа | випрохуватиме | випрохуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | випрохував | випрохували |
Жіночий рід | випрохувала | |
Середній рід | випрохувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випрохуймо | |
2 особа | випрохуй | випрохуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | випрохуючи | |
Минулий час | випрохувавши |