випруджувати
ВИПРУДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПРУДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Видаляти, виганяти (комах-паразитів). Собака, який качався поруч, випруджуючи на траву уїдливих комах, підліз до Галі на череві й миттю облизав їй обличчя (Ю. Янов., II, 1958, 292); * Образно. - Нехай він випрудить із свого серця княгиню Четвертинську, а не випрудить, то ми з його випрудим те кохання порохом... (Стор., І, 1957, 393).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випруджую | випруджуємо |
2 особа | випруджуєш | випруджуєте |
3 особа | випруджує | випруджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випруджуватиму | випруджуватимемо |
2 особа | випруджуватимеш | випруджуватимете |
3 особа | випруджуватиме | випруджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | випруджував | випруджували |
Жіночий рід | випруджувала | |
Середній рід | випруджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випруджуймо | |
2 особа | випруджуй | випруджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | випруджуючи | |
Минулий час | випруджувавши |