виражати
ВИРАЖАТИ, аю, аєш, недок., ВИРАЗИТИ, ажу, азиш, док., перех. 1. Виявляти, показувати що-небудь певними ознаками, діями і т. ін. Усе його обличчя виражало глибоке пригноблення і зрушення (Фр., VI, 1951, 186); Орест сам.. виражав нетерплячку в лиці і рухах, то бере з столика газету або книжку, то знов кидає часом додолу (Л. Укр., II, 1951, 82); // Передавати, висловлювати. Великий поет - це поет, голос якого виражає найглибші думки, почуття, сподівання, прагнення народу (Рильський, III, 1955, 235); Що віршем гаразд можна виразити почування та зальоти душі - се правда (Мирний, V, 1955, 377); Якими словами ми маємо виразити свої почуття глибокої подяки і любові до нашої великої партії..! (Донч., VI, 1957, 597).
2. спец. Обчислювати, позначати в одиницях виміру. Як географічну довготу, так і пряме сходження зручно виражати не в градусах, а в часі (Астр., 1956, 23).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виражаю | виражаємо |
2 особа | виражаєш | виражаєте |
3 особа | виражає | виражають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виражатиму | виражатимемо |
2 особа | виражатимеш | виражатимете |
3 особа | виражатиме | виражатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виражав | виражали |
Жіночий рід | виражала | |
Середній рід | виражало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виражаймо | |
2 особа | виражай | виражайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виражаючи | |
Минулий час | виражавши |