вираховувати
ВИРАХОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИРАХУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Лічити, обчислювати шо-небудь. Грицько став згадувати про якусь трудну задачу, став вираховувати її в голові (Вас., І, 1959, 177); Взявши на полиці зошит, [Давид] сів до вікна близько й почав щось у ньому писати: якісь цифри, вираховував щось (Головко, II, 1957, 86); Вираховує верхівець, скільки часу йому треба їхати (Донч., I, 1956, 177); - Самого цукру.. треба було купити, - вирахувала вона, - не менше, як фунтів з п'ять (Смолич, II, 1958, 39).
2. Утримувати певну суму із заробленої плати і т. ін. Бухгалтерія тепер цілу зиму буде вираховувати певну суму із зарплати доглядача за .. втрату, аж поки навесні гуси та лебеді повернуться знов, як це вже було одного разу (Гончар, Тронка, 1963, 316).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вираховую | вираховуємо |
2 особа | вираховуєш | вираховуєте |
3 особа | вираховує | вираховують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вираховуватиму | вираховуватимемо |
2 особа | вираховуватимеш | вираховуватимете |
3 особа | вираховуватиме | вираховуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вираховував | вираховували |
Жіночий рід | вираховувала | |
Середній рід | вираховувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вираховуймо | |
2 особа | вираховуй | вираховуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вираховуючи | |
Минулий час | вираховувавши |