виробничник
ВИРОБНИЧНИК, а, ч. Той, хто працює на виробництві, виробляє, виготовляє яку-небудь продукцію. - А нашим старим виробничникам чомусь здається, що на їх вік вистачить і того, що вони взнали колись (Шовк., Інженери, 1956, 149); Є немало прикладів, коли творча співдружність наукових працівників і виробничників давала чудові результати (Рад. Укр., 20.IX 1956, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виробничник | виробничники |
Родовий | виробничника | виробничників |
Давальний | виробничникові, виробничнику | виробничникам |
Знахідний | виробничника | виробничників |
Орудний | виробничником | виробничниками |
Місцевий | на/у виробничнику, виробничникові | на/у виробничниках |
Кличний | виробничнику | виробничники |