вистилати
ВИСТИЛАТИ, аю, аєш, недок., ВИСЛАТИ, стелю, стелеш, док., перех. Те саме, що вистеляти. - Вимощу.., - хвалився він, вибиваючи та вимощуючи, щоб не було ні згористо, ні з ямами. Вимостивши [солому], він стрибнув з воза і почав вистилати рядном, що винесла Оришка (Мирний, III, 1954, 317); - Приліг би ти, синку, відпочив трохи.. - І вже на полу вистилає (Збан., Єдина, 1959, 34).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистилаю | вистилаємо |
2 особа | вистилаєш | вистилаєте |
3 особа | вистилає | вистилають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистилатиму | вистилатимемо |
2 особа | вистилатимеш | вистилатимете |
3 особа | вистилатиме | вистилатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вистилав | вистилали |
Жіночий рід | вистилала | |
Середній рід | вистилало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистилаймо | |
2 особа | вистилай | вистилайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вистилаючи | |
Минулий час | вистилавши |