вихлюпувати
ВИХЛЮПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИХЛЮПАТИ, аю, аєш, док., перех. Виливати рідину різким рухом; розливати частинами з посудини, струшуючи під час носіння, перевезення. Прибігла Параска з одним відром додому, - тільки на дні зосталось: усю вихлюпала (Барв., Опов.., 1902, 111); - Гляди краще, щоб ряжанку не розтрусило, - відповіла жінка, - бо на такій дорозі якраз вихлюпаєш усю дощенту (Донч., VI, 1957, 308); // Виливати, вибирати воду з чого-небудь частинами. На високому пероні ходив чоловік, мітлою вихлюпував з вибоїн дощову воду (Кучер, Полтавка, 1950, 105); - Васильку, вихлюпай [воду] з човна! (Донч., V, 1957, 308); // Виливаючи, викинути разом з рідиною кого-, що-небудь. З боязні перед небезпекою прямолінійної тенденції англійський теоретик вихлюпує, як то кажуть, з ночов разом з водою і дитину (Літ. газ., 16.VI 1959, 2).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихлюпую | вихлюпуємо |
2 особа | вихлюпуєш | вихлюпуєте |
3 особа | вихлюпує | вихлюпують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихлюпуватиму | вихлюпуватимемо |
2 особа | вихлюпуватимеш | вихлюпуватимете |
3 особа | вихлюпуватиме | вихлюпуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вихлюпував | вихлюпували |
Жіночий рід | вихлюпувала | |
Середній рід | вихлюпувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихлюпуймо | |
2 особа | вихлюпуй | вихлюпуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вихлюпуючи | |
Минулий час | вихлюпувавши |