вишколювати
ВИШКОЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИШКОЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Ретельно навчати чого-небудь, прищеплювати певні навики, привчати до дисципліни і т. ін. Він [М. Кропивницький] виховував і вишколював цілі кадри акторів (Збірник про Кроп., 1955, 317); Полковник так мене ганяв по всіх дисциплінах, так вишколював на торпедних апаратах і грів на бойових катерах у морі, що мені вгору ніколи було глянути (Кучер, Голод, 1961, 91); - Я з вами ще побесідую. Сава Йосипович у школі вас не вишколив, так я спуску не дам... (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 264); Як і раніше, майже щовечора збирався наш оркестр. Іван Маркович так його вишколив, що ми вже грали не гірше якогось маленького професіонального оркестру (Збан., Малин. дзвін, 1958, 364).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вишколюю | вишколюємо |
2 особа | вишколюєш | вишколюєте |
3 особа | вишколює | вишколюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вишколюватиму | вишколюватимемо |
2 особа | вишколюватимеш | вишколюватимете |
3 особа | вишколюватиме | вишколюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вишколював | вишколювали |
Жіночий рід | вишколювала | |
Середній рід | вишколювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вишколюймо | |
2 особа | вишколюй | вишколюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вишколюючи | |
Минулий час | вишколювавши |