вишкіряти
ВИШКІРЯТИ, яю, яєш і ВИШКІРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИШКІРИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати (зуби). Акула важко дихає розтуленою пащекою і вишкіряє три ряди зубів (Сміл., Крила, 1954, 135); Пес, прип'ятий біля буди, не встає зі свого леговища, а, побачивши його [комісара], вишкірює зуби (Фр., VIII, 1952, 80); Вовк озирнувся на нас, сердито вишкірив зуби (Коп., Як вони.., 1948, 45).
@ Вишкіряти (вишкірити) зуби (ікла) до кого і без додатка, зневажл.: а) посміхатися, осміхатися; сміятися. А до мого чоловіка все вишкіряє [дячиха] ті зубища, де не встріне (Н.-Лев., II, 1956, 15); Враз дама дожовує, ковтає і премило вишкіряє золоті зуби до Юри (Смолич, II, 1958, 47); б) погрожувати. [Дранко:] Дивись, я свої [зуби] вишкірю (Кроп., І, 1958, 217); Він живе надією на той час, коли можна буде відверто вишкірити ікла, але друзі, стримані англійські друзі, наказують чекати (Донч., II, 1956, 85).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вишкіряю | вишкіряємо |
2 особа | вишкіряєш | вишкіряєте |
3 особа | вишкіряє | вишкіряють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вишкірятиму | вишкірятимемо |
2 особа | вишкірятимеш | вишкірятимете |
3 особа | вишкірятиме | вишкірятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вишкіряв | вишкіряли |
Жіночий рід | вишкіряла | |
Середній рід | вишкіряло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вишкіряймо | |
2 особа | вишкіряй | вишкіряйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вишкіряючи | |
Минулий час | вишкірявши |