вкорінення
ВКОРІНЕННЯ (УКОРІНЕННЯ), я, с. Дія за знач. вкоренити й вкоренитися. Розмножують агрус переважно горизонтальними відсадками, але можна вирощувати садовий матеріал і шляхом укорінення в парниках зелених живців (Сад. і ягідн., 1957, 30); Ленін надавав великого значення вкоріненню і зміцненню радянської законності (Біогр. Леніна, 1955, 188).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вкорінення | вкорінення |
Родовий | вкорінення | вкорінень |
Давальний | вкоріненню | вкоріненням |
Знахідний | вкорінення | вкорінення |
Орудний | вкоріненням | вкоріненнями |
Місцевий | на/у вкоріненні | на/у вкоріненнях |
Кличний | вкорінення | вкорінення |