вкупочці
ВКУПОЧЦІ (УКУПОЧЦІ), присл. Пестл. до вкупці. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай. Сядемо вкупочці ми під калиною - І над панами я пан... (Пісні та романси.., II, 1956, 174); Їй Ярема розказував, Як жить вони будуть, Укупочці, як золото І долю добуде (Шевч., І, 1951, 95); Дай-но, думаю, візьмемо і собі хлопчика.. Діти бавитимуться, старшенький доглядатиме меншу, якось виростуть вкупочці (Логв., Давні рани, 1961, 56).