владати
ВЛАДАТИ, аю, аєш, ц.-с., рідко. Те саме, що володіти. Князі Вишневецькі владали на Україні великими маєтностями: од границі царя московського до Києва (Стор., І, 1957, 365); Не буде на Вкраїні Лукавий пан владать, карать, нізащо кат! (Мал., II, 1956, 220); - А що ж то я не владаю луком, ратищем і топором? (Фр., VI, 1951, 13).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | владаю | владаємо |
2 особа | владаєш | владаєте |
3 особа | владає | владають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | владатиму | владатимемо |
2 особа | владатимеш | владатимете |
3 особа | владатиме | владатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | владав | владали |
Жіночий рід | владала | |
Середній рід | владало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | владаймо | |
2 особа | владай | владайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | владаючи | |
Минулий час | владавши |