вміщати
ВМІЩАТИ (УМІЩАТИ), аю, аєш і ВМІЩУВАТИ (УМІЩУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМІСТИТИ (УМІСТИТИ), вміщу, вмістиш, док., перех. 1. тільки 3 ос. Містити в собі, включати до свого складу; поміщати. Заздалегідь розпланований кишлак на тисячу дворів ніяк не вміщав у собі й половини [переселенців] (Ле, Міжгір'я, 1953, 236); Кімнатка станційного телеграфу не вміщувала всіх (Десняк, Вибр., 1947, 70); Театр був переповнений і далеко не міг вмістити всіх бажаючих (Минуле укр. театру, 1953, 66).
2. Розташовувати де-небудь. Він [оркестр] був такий здоровий, що його не можна було вмістити ні в сінях, ні навіть в цілій світлиці (Н.-Лев., III, 1956, 138); Поміщати щось у чомусь. Денис Іванович ..вивертає з коренем холоднуваті гриби і ледве вміщує їх в руках (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 229); * Образно. Як вмістити в грудях радість велику, розповісти всім-всім про те, що вчора обрали її люди своїм депутатом до Народних Зборів Західної України (Цюпа, Назустріч.., 1958, 143); // Друкувати що-небудь у пресі. - Тим, що шукають праці, вміщуємо [оголошення] безплатно (Вільде, Сестри.., 1958, 53); Про нього [лікаря] багато писали і навіть в одній газеті вмістили, його портрет (Ів., Вел. очі, 1956, 54).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вміщаю | вміщаємо |
2 особа | вміщаєш | вміщаєте |
3 особа | вміщає | вміщають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вміщатиму | вміщатимемо |
2 особа | вміщатимеш | вміщатимете |
3 особа | вміщатиме | вміщатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вміщав | вміщали |
Жіночий рід | вміщала | |
Середній рід | вміщало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вміщаймо | |
2 особа | вміщай | вміщайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вміщаючи | |
Минулий час | вміщавши |