вогневий
ВОГНЕВИЙ (розм. ОГНЕВИЙ), а, е. 1. Прикм. до вогонь 1. Притухав гніт, і на йому насилу тліла неначе синя вогнева горошина (Н.-Лев., І, 1956, 109); Небезпечна річ - ці тайгові пожежі. Коли потрапиш на шлях такого вогневого урагану, - не втечеш (Донч., II, 1956, 67).
2. Який має колір вогню, полум'я. Приміряла [Оленка] вогневу тканину, що пахтіла свіжою фарбою (Горд., II, 1959, 24).
3. перен., рідко. Те саме, що вогненний 4. - Я пропонував зворушити місто палким, щирим, вогневим закликом (Мик., II, 1957, 53); Вона.. рум'яна, як промінь вечірній, очі огневі (Вовчок, VI, 1956, 293).
ВОГНЕВИЙ, а, е. Прикм. до вогонь 6. [Огнєв:] Яка зараз вогнева сила цієї групи? (Корн., II, 1955, 25); Там під бомби навернусь, там під вогневий наліт заїду (Кучер, Чорноморці, 1956, 120); // у знач. ім. вогнева, вої, ж., розм., військ. Те саме, що Вогнева позиція. Гуменний теж цілу ніч брьохався з батареєю, до самої дамби, щоб знати, де буде вогнева (Гончар, Новели, 1954, 12).
@ Вогнева позиція - місце розташування батареї, кулемета, міномета тощо для ведення вогню. Одна по одній гармати звернули з шосе і.. у вишняку зайняли вогневі позиції (Головко, І, 1957, 286); Вогнева точка - кулемет, міномет, артилерійська гармата, розташовані на вогневій позиції. - Скільки того німця ось у тому й тому селі стоїть, а де їхні міномети, вогневі точки? (Ю. Янов., І, 1958, 316).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вогневий | вогнева | вогневе | вогневі |
Родовий | вогневого | вогневої | вогневого | вогневих |
Давальний | вогневому | вогневій | вогневому | вогневим |
Знахідний | вогневий, вогневого | вогневу | вогневе | вогневі, вогневих |
Орудний | вогневим | вогневою | вогневим | вогневими |
Місцевий | на/у вогневому, вогневім | на/у вогневій | на/у вогневому, вогневім | на/у вогневих |