вожак
ВОЖАК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що ватажок. Вмер вожак їх [русів] найчільніший, .. Що рік в рік на наші вежі Налітав (Фр., XIII, 1954, 358); - Табун, кажеш? - перепитав голова. - А чи знаєш ти, дочко, що всякий табун за вожаком летить? Куди вожак, туди й ключ пташиний (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вожак | вожаки |
Родовий | вожака | вожаків |
Давальний | вожакові, вожаку | вожакам |
Знахідний | вожака | вожаків |
Орудний | вожаком | вожаками |
Місцевий | на/у вожаку, вожакові | на/у вожаках |
Кличний | вожакаче | вожаки |