волосінь
ВОЛОСІНЬ, і, ж. 1. Те саме, що волосина. Над засохлим мулом.. ще й кінську волосінь, як антену, наплутано, - тією волосінню ластівка малят своїх прив'язує, щоб не повипадали з гнізда (Гончар, Тронка, 1963, 40); * Образно. Через просіку перелетіла довга сива волосінь павутини (Донч., IV, 1957, 42).
2. збірн. Те саме, що волос 3. Вуси в його стриміли над губою, ніби щітка з товстої волосіні (Н.-Лев., IV, 1956, 41); Береться кінський хвіст, згониться ним поверх води, то.. ропа набирається на волосінь, а з неї рукою зсувається до коновки (Фр., VIII, 1952, 348); // Довгі волосинки овечої вовни, з яких прядуть тонкі вовняні нитки. В мене плахта з волосіні (Сл. Гр.).
3. Прив'язана до вудлища довга міцна нитка (з волосин коня, шовку, капрону і т. ін.), на кінці якої прикріплений риболовецький гачок. Запускали волосінь в глибину; і коли риба клювала, волосінь билась на пальці, як живчик (Коцюб., II, 1955, 300); А волосінь у мене у двадцять волосин, та ще з якого жеребця! (Вишня, ІІ, 1956, 240).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | волосінь | волосіні |
Родовий | волосіні | волосіней |
Давальний | волосіні | волосіням |
Знахідний | волосінь | волосіні |
Орудний | волосінню | волосінями |
Місцевий | на/у волосіні | на/у волосінях |
Кличний | волосіне | волосіні |
волосіння
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | волосіння | волосіння |
Родовий | волосіння | волосінь |
Давальний | волосінню | волосінням |
Знахідний | волосіння | волосіння |
Орудний | волосінням | волосіннями |
Місцевий | на/у волосінні | на/у волосіннях |
Кличний | волосіння | волосіння |