ворухнути
ВОРУХНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до ворушити 1, 4. Дивне почуття з'явилось в неї. Ніби вона тільки-но ..ворухнула камінь, який давив їй груди (Скл., Святослав, 1959, 107); Я чувся таким слабим, що ніби ні рукою не ворухну, ні ногою (Фр., II, 1950, 25); Рудий незадоволено ворухнув бровами й повів Зіньку (Головко, II, 1957, 175).
@ Пальцем не ворухнути - нічого не зробити. Йому доручено порятувати цінні папери, але ніхто й пальцем ворухнути не хоче (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 22).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ворухну | ворухнемо |
2 особа | ворухнеш | ворухнете |
3 особа | ворухне | ворухнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ворухнув | ворухнули |
Жіночий рід | ворухнула | |
Середній рід | ворухнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ворухнімо | |
2 особа | ворухни | ворухніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | ворухнувши |