ВОЧЕВИДЬ, присл., розм. Відкрито, явно. Юрба порушила мовчання і вочевидь підтримала Левка Тритуза (Епік, Тв., 1958, 291); За чотири роки я вочевидь пересвідчився, що Григорій Микитович напрочуд доброго серця людина (Коп., Навколо полум'я, 1961, 52).