всяк
ВСЯК (УСЯК), розм. 1. займ., означ. Те саме, що всякий 1. Народ за військом копошився. Всяк товпився, всяк ліз (Котл., I, 1952, 282); У ліс лаштується, збирається усяк. Скриплять тяжкі вози, іржуть, басують коні (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 122).
2. присл., рідко. Те саме, що всяко. - Жаль! - каже Цуцик, - що ж робити! Буває всяк (Гл., Вибр., 1957, 151); - Мовчки залицяється [Антін] до вашої глухенької Одарки, усяк їй услуговує (Барв., Опов.., 1902, 324).