втелющитися
ВТЕЛЮЩИТИСЯ (УТЕЛЮЩИТИСЯ), щуся, щишся, док., фам. Влізти, потрапити в небажане місце, справу і т. ін. - Коли не гуска забреде кудись, то теля у провалля втелющиться або корова у багнюці зав'язне... (Кроп., III, 1959, 154); Марфа вже сама ходила, бігала на хитких ногах, нянька ледве поспівала за нею, так і гляди, щоб куди-небудь не втелющилась (Горд., Діти.., 1937, 29).
@ Втелющитися кому в голову, фам. - засісти в голові (про думку, ідею тощо). На моє нещастя, втелющилася мені в голову підозра (Збан., Любов, 1957, 254).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | втелющуся | втелющимося |
2 особа | втелющишся | втелющитеся |
3 особа | втелющиться | втелющаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | втелющився | втелющилися |
Жіночий рід | втелющилася | |
Середній рід | втелющилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | втелющмося | |
2 особа | втелющся | втелющтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | втелющившись |