вузлик
ВУЗЛИК, а, ч. Зменш. до вузол 1 1-4, 8. Прийшлось навіть вузлики на хусточці зав'язувати, щоб не забути (Л. Укр., III, 1952, 662); У неї в хаті завелось багато всяких вузликів з насінням (Коцюб., II, 1955, 25); Обідати вона не ходила додому, а брала з собою в вузлику якісь харчі (Гур., Наша молодість, 1949, 359); При мокнучій екземі на шкірі лоба або щік з'являються спочатку невеликі підвищення, сильно сверблячі вузлики (Хвор. дит. віку, 1955, 136).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вузлик | вузлики |
Родовий | вузлика | вузликів |
Давальний | вузликові, вузлику | вузликам |
Знахідний | вузлик | вузлики |
Орудний | вузликом | вузликами |
Місцевий | на/у вузлику | на/у вузликах |
Кличний | вузлику | вузлики |