вурдитися
ВУРДИТИСЯ, диться, недок. 1. Перетворюватися в сир; зсідатися (про молоко).
3. перен. Вирувати, бурхати білими клубами диму, пари і т. ін. Ріка внизу, під насипом, горбилася й вурдилася білим кошлатим туманом (Смолич, І, 1947, 310); Декілька паровозів ще чахкали по тупиках, вурдячись білою парою (Гончар, І, 1954, 344).
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
|---|---|---|
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вурджуся | вурдимося |
| 2 особа | вурдишся | вурдитеся |
| 3 особа | вурдиться | вурдяться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вурдитимуся | вурдитимемося |
| 2 особа | вурдитимешся | вурдитиметеся |
| 3 особа | вурдитиметься | вурдитимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вурдився | вурдилися |
| Жіночий рід | вурдилася | |
| Середній рід | вурдилося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вурдьмося | |
| 2 особа | вурдься | вурдьтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | вурдячись | |
| Минулий час | вурдившись | |