вушко
ВУШКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до вухо 1, 3, 4. Я учу Оксаночку грати на фортепіано, бо вона має добрі вушка (Л. Укр., V, 1956, 85); В траві дзвенять коники, ворушаться ховрашки, миготять вушками (Н.-Лев., III, 1956, 314); Шубка в Лени тепла, біла, шапка з вушками униз (Тич., II, 1957, 322); Чоботи зв'язав [Іван] за вушка ремінцем і перекинув через грушеву палицю (Кол., Терен.., 1959, 94).
^ Ведмеже вушко див. ведмежий.
2. Отвір у голці, через який просилюють нитку. - Хіба ти не бачиш, що в печі обід недоварений, а хата стоїть і досі не метена? - Та вже ж бачу,.. - обізвалася Мотря, затягуючи нитку в вушко (Н.-Лев., II, 1956, 240); Зір, як в орла: сам засиляє нитку в вушко (Гончар, Таврія.., 1957, 303); // Отвір у пристрої, механізмі, до якого що-небудь вставляється. Болти для кріплення гірлянд ізоляторів застосовуються тільки із завареним вушком (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 31); На лівому кінці головної балки жатки є гак, який вільно входить у вушко рами молотарки (Зерн. комбайни, 1957, 34).
@ Пролізти (пройти) крізь вушко голки - зробити, вчинити щось неймовірне, дуже складне для здійснення.
3. перев. мн. Варенички з яловичиною, які варяться в юшці, бульйоні тощо. Дуже популярними стравами.. є борщ український з вушками, .. з квасолею (Укр. страви, 1957, 20).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вушко | вушка |
Родовий | вушка | вушок |
Давальний | вушкові, вушку | вушкам |
Знахідний | вушко | вушка |
Орудний | вушком | вушками |
Місцевий | на/у вушку | на/у вушках |
Кличний | вушко | вушка |