вціляти
ВЦІЛЯТИ (УЦІЛЯТИ), яю, яєш, недок., ВЦІЛИТИ (УЦІЛИТИ), лю, лиш, док., перех. і неперех., у кого - що і кого, що. Попадати в яку-небудь ціль. Почувши далекий грім і побачивши блискавиці, які вціляли в землю, [Бразд] тікав, ховався (Скл., Святослав, 1959, 90); Я знаю, що батька вцілила куля в бік на барикаді (Фр., VI, 1951, 163); Як уцілив був раз ворону, так і пішла з тополі перекидя (Тесл., З книги життя, 1918, 155).
@ Вціляти (вцілити) в [саме] серце - боляче дошкуляти, висловлюючи образливу або небажану думку. Удова засміялась: "Що се ти?.. Чи козака боїшся?" Так мені сим і вцілила в серце (Барв., Опов.., 1902, 382).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вціляю | вціляємо |
2 особа | вціляєш | вціляєте |
3 особа | вціляє | вціляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вцілятиму | вцілятимемо |
2 особа | вцілятимеш | вцілятимете |
3 особа | вцілятиме | вцілятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вціляв | вціляли |
Жіночий рід | вціляла | |
Середній рід | вціляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вціляймо | |
2 особа | вціляй | вціляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вціляючи | |
Минулий час | вцілявши |