ВЧАСНО. Присл. до вчасний. Вогнище пригасає, за ним уже не стежать так пильно, як напочатку, забуваючи і лінуючись вчасно підкидати сухе галуззя (Коз., Сальвія, 1959, 89); Почав я писати - віршем і прозою - дуже вчасно, ще в нижній гімназії (Фр., І, 1955, 13).