вчитуватися
ВЧИТУВАТИСЯ (УЧИТУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВЧИТАТИСЯ (УЧИТАТИСЯ), аюся, аєшся, док., у що. Вникати, входити в зміст того, що читається. Федоренко жадібно вчитувався в кожне слово, заглиблювався в повість (Кач., І, 1958, 499); - Ага! Це - Ївзі Семенівні! - вчитавшися в адресу, зрозумів нарешті парубійко (Головко, II, 1957, 552).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вчитуюся | вчитуємося |
2 особа | вчитуєшся | вчитуєтеся |
3 особа | вчитується | вчитуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вчитуватимуся | вчитуватимемося |
2 особа | вчитуватимешся | вчитуватиметеся |
3 особа | вчитуватиметься | вчитуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вчитувався | вчитувалися |
Жіночий рід | вчитувалася | |
Середній рід | вчитувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вчитуймося | |
2 особа | вчитуйся | вчитуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вчитуючись | |
Минулий час | вчитувавшись |