вівчарка
ВІВЧАРКА, и, ж. Назва породи собак, яких використовують переважно для охорони отари овець, складів і т. ін. Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (Коцюб., II, 1955, 320); Величезна вівчарка з розгону стрибала на Василя й збивала його з ніг (Донч., VI, 1957, 202).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вівчарка | вівчарки |
Родовий | вівчарки | вівчарок |
Давальний | вівчарці | вівчаркам |
Знахідний | вівчарку | вівчарок |
Орудний | вівчаркою | вівчарками |
Місцевий | на/у вівчарці | на/у вівчарках |
Кличний | вівчарко | вівчарки |