відання
ВІДАННЯ, я, с. 1. заст. Знання, обізнаність.
2. тільки одн., книжн. Завідування, керування, розпорядження. Чим далі, тим більше у відання громадських організацій будуть переходити питання охорони громадського порядку (Наука.., 6, 1959, 2).
3. діал. Звістка, повідомлення.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відання | відання |
Родовий | відання | відань |
Давальний | віданню | віданням |
Знахідний | відання | відання |
Орудний | віданням | віданнями |
Місцевий | на/у віданні | на/у віданнях |
Кличний | відання | відання |