відбиватися
ВІДБИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ВІДБИТИСЯ, відіб'юся, відіб'єшся; мин. ч. відбився, билася, лося; наказ, сп. відбийся; док. 1. Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. Від горшка відбилось вухо.
2. Захищаючись від когось, завдавати ударів. Кинулися улани живо боронити майора, що був вже кріпко поранений, та ще таки відбивався (Кв.-Осн., II, 1956, 390); Матрос відбивався ногами й так ударив одного в живіт, що жандарм відлетів і покотився до присінців (Досв., Вибр., 1959, 111); Кирило Іванович насилу одбився від собак (Мирний, І, 1954, 162); Тільки твердо так трималось Місто гордеє, уперте, Раз одбилось, потім вдруге (Л. Укр., І, 1951, 375); // перен. Виправдуючись, наводячи докази, захищатися від чиїхось закидів, обвинувачень. - Адже ж кажуть, що й сова хвалила своїх дітей, що, мов, кращих і на світі нема, - одбивалась Уляся (Н.-Лев., IV, 1956, 338); - Та що ви, хлопці, - одбивався Павло, але дружня розмова була порушена, спалахнула сварка (Кучер, Прощай.., 1957, 293); Удовенко захотів відбитися жартом: - А що ж, можна з переляку і померти (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 36).
3. Відходити, віддалятися від товариства, гурту, стада. Риба ходить у морі великими табунами, а від того табуна відбиваються менші табуни (Збан., Мор. чайка, 1959, 123); Б'ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває, одбився далеко від своїх (Вовчок, І, 1955, 333); Одна галка чомусь одбилась від зграї, піднялась вище за всіх (Донч., IV, 1957, 85); // Відставати від тих, з ким разом ішов, біг, летів і т. ін. Йдуть та й ідуть [заробітчани], чорні, похилені, мокрі, нещасні, немов каліки-журавлі, що відбились од свого ключа (Коцюб., II, 1955, 32); Вона, захопившись красою весняного лісу, зайшла дуже далеко, відбилася від подруг, стомилася (Грим., Син.., 1950, 44); // Утрачати зв'язок з товариством. З весною дехто [з хлопців] почав одбиватися від гурту (Мик., Повісті.., 1956, 144); На музики перестала ходити, од дівчат одбилася (Барв., Опов.., 1902, 85); Докладно Вам сказати, що і як звертає на себе увагу.. я тепер не можу, бо вже давно, як відбилась від всякого товариства (Л. Укр., V, 1956, 62); // Віддалятися, відходити від певного місця. Від берега непомітно відбивається човен, на якому.. сидить сивобородий Іванів дід (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 170); Оце я відбився від путі (Барв., Опов.., 1902, 204).
@ Відбиватися (відбитися) від дому (сім'ї і т. ін. ) - переставати бувати вдома, серед членів сім'ї і втрачати зв'язок із ними. Поступлю я, тату, в суд або десь в урядники, таки в нашому місті. І од дому не одіб'юся, і до чину дослужуся (Н.-Лев., І, 1956, 182); - За роботою і товариством зовсім, Іване, відбився ти від сім'ї (Стельмах, II, 1962, 213); Відбиватися (відбитися) від рук - ставати неслухняним, переставати слухатися кого-небудь. - Тільки гляди мені, Ігоря нашого стримуй. Геть від рук почав одбиватися (Кучер, Чорноморці, 1956, 395); Хлопець перестав слухати батька й відбився від рук матері (Чорн., Пісні.., 1958, 34).
4. розм. Переставати займатися чим-небудь. Боліло в неї серце дивитись, як її Романко ходить до школи, ..відбивається від хліборобства (Коцюб., І, 1955, 102); Ось Женя не відіб'ється від роботи (Ле, Міжгір'я, 1953, 40); // Відхилятися в розмові від певної теми, питання тощо. [Магістер:] Колеги, ми відбилися від теми (Л. Укр., III, 1952, 99).
5. на чому, у чому. Залишати свій слід. Листок відбився на твердій породі (Ющ., Люди.., 1959, 78); //Залишатися (про слід від чогось). На снігу добре відбився слід його [вовка] лап (Донч., IV, 1957, 93).
@ Відбиватися (відбитися) в пам'яті - запам'ятовуватися. Ось яка та картина, що відбилася в пам'яті моїй наперекір течії вічно біжучого часу (Л. Укр., III, 1952, 742).
6. фіз. Зустрівши перепону, повертатися в зворотному напрямку (про світло, радіохвилі і т. ін.). Світло електрики відбивалося від дзеркального скла (Коп., Тв., 1955, 271); Якщо на шляху поширення радіохвиль зустрінеться який-небудь об'єкт, енергія імпульсів відіб'ється від нього і почне поширюватись в усі боки (Осн. радіотехн., 1957, 204); // Віддзеркалюватися на гладенькій, блискучій поверхні. В її [річки] темній глибині відбивається і ліс, і гори, і село з хатками та садками (Мирний, IV, 1955, 316); У шибці, як у дзеркалі, відбилося.. її обличчя (Чорн., Визвол. земля, 1959, 209); // Віддавати луною, відлунювати. Голосна луна розляглася серед тихої ночі, одбиваючись по кілька раз од гори, од скелі до скелі (Н.-Лев., І, 1956, 60); А з криниці як не відіб'ється його голос ще вдвоє сильніше (Фр., IV, 1950, 74); Тисячоголосе "ура" сколихнуло сільську тишу й луною відбилося від лісу (Панч, Вибр., 1947, 364).
7. Виділятися, вирізнятися на тлі чогось. Здоровий засмалений морським вітром вид [Алі] та червона хустка на голові прегарно одбивались на тлі блакитного моря (Коцюб., І, 1955, 390).
8. Проявлятися, виявлятися (про зовнішній вияв почуттів, стану і т. ін.). В його чорних блискучих очах відбивався внутрішній спокій душі (Фр., V, 1951, 16); Щире співчуття.. відбилося на Любчинім лиці воднораз з неприхованим здивуванням (Ле, Міжгір'я, 1953, 214).
9. Відображатися в чому-небудь. В славних трудових ділах хліборобів України, як сонце у краплині води, відбивається відданість радянських людей.. Батьківщині, ленінській партії комуністів (Рад. Укр., 4.VIІІ 1959, 1); В нашому розкутому труді Розквітли людства сили молоді, Відбились мрії творчі, невгомонні (Криж., Під зорями.., 1950, 40).
10. Знаходити своє вираження в художніх образах, картинах тощо. В них [піснях] відбивалась сумна історія батьків (Ле, Міжгір'я, 1953, 16); В його картині чарівній Відбився край в усій красі своїй (Бажан, II, 1947, 217).
11. Впливати на кого-, що-небудь, позначатися на комусь або чомусь. Як же побуваю в гостях, то нервове напруження одбивається часом на тому, що голова вранці не свіжа і груди щемлять, їм гірше (Коцюб., III, 1956, 335); Згодовування тваринам зеленої маси люпину і конюшини добре відбивається на прирості ваги і якості тваринницької продукції (Колг. Укр., 7, 1957, 35); Я й так боюсь, мамочко, що моє лихо відіб'ється на твоїх і без того неміцних нервах (Л. Укр., V, 1956, 322); Соколова відповіла Валєнсу, що катастрофа не відіб'ється на темпі будівництва і воно буде закінчене точно в строк (Собко, Зор. крила, 1950, 235).
12. тільки недок. Пас. до відбивати 1-4, 6, 7, 9, 10, 12-14. Найкращі сорти рослин засвоюють лише 1,5-2 проценти сонячної енергії, яка падає на нашу планету, а решта її відбивається земною кулею в космос (Наука.., 3, 1957, 3); Про свої переклади з Гейне довідалась я, що вони таки не загублені, але мають перше бути видруковані у "Віснику", а потім вже відбиватися окремим виданням (Л. Укр., V, 1956, 337).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відбиваюся | відбиваємося |
2 особа | відбиваєшся | відбиваєтеся |
3 особа | відбивається | відбиваються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відбиватимуся | відбиватимемося |
2 особа | відбиватимешся | відбиватиметеся |
3 особа | відбиватиметься | відбиватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відбивався | відбивалися |
Жіночий рід | відбивалася | |
Середній рід | відбивалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відбиваймося | |
2 особа | відбивайся | відбивайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відбиваючись | |
Минулий час | відбивавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відбиваюся | відбиваємося |
2 особа | відбиваєшся | відбиваєтеся |
3 особа | відбивається | відбиваються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відбиватимуся | відбиватимемося |
2 особа | відбиватимешся | відбиватиметеся |
3 особа | відбиватиметься | відбиватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відбивався | відбивалися |
Жіночий рід | відбивалася | |
Середній рід | відбивалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відбиваймося | |
2 особа | відбивайся | відбивайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відбиваючись | |
Минулий час | відбивавшись |