відгодівельник
ВІДГОДІВЕЛЬНИК, а, ч. Приміщення для відгодівлі тварин. У відгодівельниках завширшки більше 10 метрів корми згодовують [свиням] з годівниць (Хлібороб Укр., 12, 1965, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відгодівельник | відгодівельники |
Родовий | відгодівельника | відгодівельників |
Давальний | відгодівельникові, відгодівельнику | відгодівельникам |
Знахідний | відгодівельник | відгодівельники |
Орудний | відгодівельником | відгодівельниками |
Місцевий | на/у відгодівельнику | на/у відгодівельниках |
Кличний | відгодівельнику | відгодівельники |