відгризати
ВІДГРИЗАТИ, аю, аєш, недок., ВІДГРИЗТИ, зу, зеш, док., перех. Гризучи, відокремлювати що-небудь; відкушувати. Одна комашка другій головоньку одгризає... (Вишня, І, 1956, 146); Щука без хвоста лежить: Прокляті пацюки одгризли (Гл., Вибр., 1957, 142); [Той, що греблі рве:] Найкраще для Русалки сидіти край рибалки, глядіти неборака від сома та від рака, щоб не відгризли чуба (Л. Укр., III, 1952, 188).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгризаю | відгризаємо |
2 особа | відгризаєш | відгризаєте |
3 особа | відгризає | відгризають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгризатиму | відгризатимемо |
2 особа | відгризатимеш | відгризатимете |
3 особа | відгризатиме | відгризатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відгризав | відгризали |
Жіночий рід | відгризала | |
Середній рід | відгризало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгризаймо | |
2 особа | відгризай | відгризайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відгризаючи | |
Минулий час | відгризавши |