віддавлювати
ВІДДАВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДДАВИТИ, авлю, авиш; мн. віддавлять; док., перех. 1. Те саме, що відтискувати. Йому й вершок збере з глечика, й сиру віддавить у ворочку (Вирган, В розп. літа, 1959, 255).
2. Натискаючи на що-небудь, викликати біль; ушкоджувати. Професор глянув на неї гостро і знищувальне. Так дивляться на трамвайного сусіду, коли він віддавлює вам мозоль (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 243); - Вдаряй звідси, Прісько, бо так і оддавлю дверима п'яти (Юхвід, Оля, 1959, 169).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | віддавлюю | віддавлюємо |
2 особа | віддавлюєш | віддавлюєте |
3 особа | віддавлює | віддавлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | віддавлюватиму | віддавлюватимемо |
2 особа | віддавлюватимеш | віддавлюватимете |
3 особа | віддавлюватиме | віддавлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | віддавлював | віддавлювали |
Жіночий рід | віддавлювала | |
Середній рід | віддавлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | віддавлюймо | |
2 особа | віддавлюй | віддавлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | віддавлюючи | |
Минулий час | віддавлювавши |