відділення
ВІДДІЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відділити й відділитися. Якість калібрування визначається повнотою відділення насіння одного розміру від насіння іншого розміру (Колг. Укр., 3, 1956, 8).
2. Те саме, що відділ 2, 3. Відкривались відділення банків (Гончар, Таврія.., 1957, 301); Автоматизований цех має два незалежних відділення (Наука.., 5, 1959, 4).
3. Те саме, що рій2. Сержант Михайло Гайворон вишикував своє відділення (Собко, Кавказ, 1946, 8); Михайло Скиба організував свій невеликий штаб, мав відділення автоматників (Загреб., Європа. Захід, 1961, 97).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відділення | відділення |
Родовий | відділення | відділень |
Давальний | відділенню | відділенням |
Знахідний | відділення | відділення |
Орудний | відділенням | відділеннями |
Місцевий | на/у відділенні | на/у відділеннях |
Кличний | відділення | відділення |