відколювання
ВІДКОЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відколювати 1, 2 і відколюватися.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відколювання | відколювання |
Родовий | відколювання | відколювань |
Давальний | відколюванню | відколюванням |
Знахідний | відколювання | відколювання |
Орудний | відколюванням | відколюваннями |
Місцевий | на/у відколюванні | на/у відколюваннях |
Кличний | відколювання | відколювання |