відмінковий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відмінковий | відмінкова | відмінкове | відмінкові |
Родовий | відмінкового | відмінкової | відмінкового | відмінкових |
Давальний | відмінковому | відмінковій | відмінковому | відмінковим |
Знахідний | відмінковий, відмінкового | відмінкову | відмінкове | відмінкові, відмінкових |
Орудний | відмінковим | відмінковою | відмінковим | відмінковими |
Місцевий | на/у відмінковому, відмінковім | на/у відмінковій | на/у відмінковому, відмінковім | на/у відмінкових |
відмінок
ВІДМІНОК, нка, ч. Граматична категорія іменних частин мови, що виражає синтаксичні відношення між словами в реченні Називний відмінок; Орудний відмінок.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відмінок | відмінки |
Родовий | відмінка | відмінків |
Давальний | відмінкові, відмінку | відмінкам |
Знахідний | відмінок | відмінки |
Орудний | відмінком | відмінками |
Місцевий | на/у відмінку | на/у відмінках |
Кличний | відмінку | відмінки |