відокремленість
ВІДОКРЕМЛЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. відокремлений 2. І почуття зайвості, самотності і відокремленості від молодих та дужих ударило в серце глибоким болем (Тулуб, Людолови, І, 1957, 196); Дальший розвиток цих зв'язків [між окремими містами й областями] вимагав ліквідації політичної відокремленості російських земель (Іст. СРСР, І, 8, 1957, 100).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відокремленість | відокремленості |
Родовий | відокремленості, відокремлености | відокремленостей |
Давальний | відокремленості | відокремленостям |
Знахідний | відокремленість | відокремленості |
Орудний | відокремленістю | відокремленостями |
Місцевий | на/у відокремленості | на/у відокремленостях |
Кличний | відокремленосте | відокремленості |