відособлений
ВІДОСОБЛЕНИЙ, а, е, книжн., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до відособити. Курс на ізольоване, відособлене від світової співдружності соціалістичних країн будівництво соціалізму неспроможний у теоретичному відношенні, оскільки суперечить об'єктивним законам розвитку соціалістичного суспільства (Програма КПРС, 1961, 18).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відособлений | відособлена | відособлене | відособлені |
Родовий | відособленого | відособленої | відособленого | відособлених |
Давальний | відособленому | відособленій | відособленому | відособленим |
Знахідний | відособлений, відособленого | відособлену | відособлене | відособлені, відособлених |
Орудний | відособленим | відособленою | відособленим | відособленими |
Місцевий | на/у відособленому, відособленім | на/у відособленій | на/у відособленому, відособленім | на/у відособлених |