відсторонення
ВІДСТОРОНЕННЯ, я, с. , рідко. Дія за знач. відсторонити 2 і відсторонитися. Відсторонення від польотів для нього велика кара (Рад. Укр., 17.VIII 1962, 3); По-ловинчате ставлення до робітничого руху неминуче веде до фактичного відсторонення від нього.. (Ленін, 6, 1949, 145).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відсторонення | відсторонення |
Родовий | відсторонення | відсторонень |
Давальний | відстороненню | відстороненням |
Знахідний | відсторонення | відсторонення |
Орудний | відстороненням | відстороненнями |
Місцевий | на/у відстороненні | на/у відстороненнях |
Кличний | відсторонення | відсторонення |