відстоюватися
ВІДСТОЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДСТОЯТИСЯ, оїться, док. 1. Перечікуючи негоду тощо, стояти в затишному місці. Зимових рейсів майже не було - судна відстоювались у тихих заводях (Смолич, V, 1959, 472); У протоці, в бухті Білушій, шхуна одстоювалась два дні (Трубл., I, 1955, 311).
2. Стоячи певний час, звільнятися від частинок речовини; давати осадок (про рідину). - Влітку, як відстоїться [вода], то стає чиста, як сльоза... (Гончар, Таврія.., 1957, 21); Коли відстоюється вода, то порошинки сідають на дно, а в металі шлак і домішки спливають нагору (Собко, Біле полум'я, 1952, 235).
3. перен. Формуватися, набувати остаточного вигляду (про погляди, думки, твори і т. ін.). Франко аналізував не тільки ті літературні явища, що відстоялись, були вже визнані читачем, критикою, а дуже часто й ті, які потребували свіжої критичної оцінки (Наука.., 8, 1956, 6), Минуло небагато часу після закінчення Декади української літератури і мистецтва в Москві, і природно, що яскраві враження від цієї знаменної події ще остаточно не відстоялись (Мист., 1, 1961, 8).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відстоююся | відстоюємося |
2 особа | відстоюєшся | відстоюєтеся |
3 особа | відстоюється | відстоюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відстоюватимуся | відстоюватимемося |
2 особа | відстоюватимешся | відстоюватиметеся |
3 особа | відстоюватиметься | відстоюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відстоювався | відстоювалися |
Жіночий рід | відстоювалася | |
Середній рід | відстоювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відстоюймося | |
2 особа | відстоюйся | відстоюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відстоюючись | |
Минулий час | відстоювавшись |