відсьорбувати
ВІДСЬОРБУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСЬОРБАТИ, аю, аєш, док., перех. Відпивати, сьорбаючи. Брав пробу, нюхав, дивився на світло, відсьорбував маленький ковточок (Тулуб, Людолови, II, 1957, 131); Майор Монтегю ще якийсь час посидів, відсьорбуючи з келишка гіркуватий напій (Загреб., Європа 45, 1959, 173).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відсьорбую | відсьорбуємо |
2 особа | відсьорбуєш | відсьорбуєте |
3 особа | відсьорбує | відсьорбують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відсьорбуватиму | відсьорбуватимемо |
2 особа | відсьорбуватимеш | відсьорбуватимете |
3 особа | відсьорбуватиме | відсьорбуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відсьорбував | відсьорбували |
Жіночий рід | відсьорбувала | |
Середній рід | відсьорбувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відсьорбуймо | |
2 особа | відсьорбуй | відсьорбуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відсьорбуючи | |
Минулий час | відсьорбувавши |