відтерпіти
ВІДТЕРПІТИ, плю, пиш; мн. відтерплять; док., діал. Перетерпіти. - Та й було ж нам, як гостей випроводили! За все ми одтерпіли!.. (Вовчок, І, 1955, 113).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відтерплю | відтерпимо |
2 особа | відтерпиш | відтерпите |
3 особа | відтерпить | відтерплять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відтерпів | відтерпіли |
Жіночий рід | відтерпіла | |
Середній рід | відтерпіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відтерпімо | |
2 особа | відтерпи | відтерпіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відтерпівши |