відчіп
ВІДЧІП, чепа, ч. Кільце для відчіплювання рибальського гачка. Відчіп - це свинцеве кільце, прив'язане до міцної нитки (Гурток "Умілі руки..", 1955, 173). На відчепі - осторонь. Хоч які широкі зв'язки з світом мали ці люди, але вони жили якось на відчепі, ніби на далекому острівці (Ле, Право.., 1957, 230); Хата, яку так і не встиг добудувати Антон Кужель, стояла на відчепі, під самим сосновим гайком (Панч, І, 1956, 226).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відчіп | відчепи |
Родовий | відчепа | відчепів |
Давальний | відчепові, відчепу | відчепам |
Знахідний | відчіп | відчепи |
Орудний | відчепом | відчепами |
Місцевий | на/у відчепі | на/у відчепах |
Кличний | відчепе | відчепи |