вільнолюбство
ВІЛЬНОЛЮБСТВО, а, с. Властивість за знач. вільнолюбний. Життя в оточенні селянської бідноти, передова художня література розвивають у допитливого юнака [А. Тесленка] вільнолюбство, критичне ставлення до релігії (Іст. укр. літ., І, 1954, 697).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вільнолюбство | вільнолюбства |
Родовий | вільнолюбства | вільнолюбств |
Давальний | вільнолюбству | вільнолюбствам |
Знахідний | вільнолюбство | вільнолюбства |
Орудний | вільнолюбством | вільнолюбствами |
Місцевий | на/у вільнолюбстві | на/у вільнолюбствах |
Кличний | вільнолюбство | вільнолюбства |