вінілацетат
ВІНІЛАЦЕТАТ, -у, ч. Органічна сполука, складний ефір вініловий оцтової кислоти та вінілового спирту, безбарвна рідина з ефірним запахом; продукти полімеризації вінілацетату (наприклад, полівінілацетат) застосовують у виробництві пластмас, лаків, клеїв.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вінілацетат | вінілацетати |
Родовий | вінілацетату | вінілацетатів |
Давальний | вінілацетатові, вінілацетату | вінілацетатам |
Знахідний | вінілацетат | вінілацетати |
Орудний | вінілацетатом | вінілацетатами |
Місцевий | на/у вінілацетаті | на/у вінілацетатах |
Кличний | вінілацетате | вінілацетати |