віридарій
ВІРИДАРІЙ, -я, ч. Деревні насадження, сад, парк, гай.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | віридарій | віридарії |
Родовий | віридарія | віридаріїв |
Давальний | віридарієві, віридарію | віридаріям |
Знахідний | віридарій | віридарії |
Орудний | віридарієм | віридаріями |
Місцевий | на/у віридарії | на/у віридаріях |
Кличний | віридарію | віридарії |