вірш
ВІРШ, а, ч. 1. Невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків. І довелося знов мені На старість з віршами ховатись (Шевч., II, 1953, 45); Не все ще той поет великий, чільний, Хто вірші пише і слова римує (Фр., XIII, 1954, 126); Я іду в Лисиче і з тремтінням перший вірш в редакцію несу (Сос., Солов. далі, 1957, 99); // заст. Вітальний віршований твір на різдво чи Великдень, переважно з біблійним сюжетом.
2. Одиниця ритмізованої, поетичної мови, що складається з певної кількості стоп, з чергуванням наголошених і ненаголошених складів; рядок. Олександрійський вірш.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вірш | вірші |
Родовий | вірша | віршів |
Давальний | віршеві, віршу | віршам |
Знахідний | вірш | вірші |
Орудний | віршем | віршами |
Місцевий | на/у вірші, віршу, віршеві | на/у віршах |
Кличний | віршу | вірші |
вірша
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вірша | вірші |
Родовий | вірші | вірш |
Давальний | вірші | віршам |
Знахідний | віршу | вірші |
Орудний | віршею | віршами |
Місцевий | на/у вірші | на/у віршах |
Кличний | вірше | вірші |