вітатися
ВІТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., до кого, з ким і без додатка. Висловлювати, виражати жестом вітання під час зустрічі; здоровкатися. Катря прощалася так само, як віталась... (Вовчок, І, 1955, 257); - В тебе, Павлусю, гостя! - крикнула здивована дядина й кинулась вітатись з Настусею (Н.-Лев., IV, 1956, 236); Всі присутні були між собою добре знайомі: віталися один до одного (Смолич, Розм. з чит., 1953, 181).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вітаюся | вітаємося |
2 особа | вітаєшся | вітаєтеся |
3 особа | вітається | вітаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вітатимуся | вітатимемося |
2 особа | вітатимешся | вітатиметеся |
3 особа | вітатиметься | вітатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вітався | віталися |
Жіночий рід | віталася | |
Середній рід | віталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вітаймося | |
2 особа | вітайся | вітайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вітаючись | |
Минулий час | вітавшись |