гарнітура
ГАРНІТУРА, -и, ж. 1. Повний комплект друкарських шрифтів різних накреслень і кеглів, але однакового за характером малюнка; у гарнітурі з декількох накреслень звичайно одне (основне) призначене для набору основного тексту, а інші – для смислових виділень у тексті та набору заголовків. 2. Комплект дротових або бездротових навушників і мікрофона для комп'ютера або телефону.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гарнітура | гарнітури |
Родовий | гарнітури | гарнітур |
Давальний | гарнітурі | гарнітурам |
Знахідний | гарнітуру | гарнітури |
Орудний | гарнітурою | гарнітурами |
Місцевий | на/у гарнітурі | на/у гарнітурах |
Кличний | гарнітуро | гарнітури |
гарнітур
ГАРНІТУР, а, ч. Комплект, набір предметів, які служать якій-небудь одній меті. Іще інша розкіш на сьогодні прилагоджена - цілий гарнітур нових валків до фонографу [фонографа] з піснями і розмовами різних знаменитостей (Фр., IV, 1950, 348); Згодом він купив кабінетний гарнітур (Сенч., На Бат. горі, 1960, 74).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гарнітур | гарнітури |
Родовий | гарнітура | гарнітурів |
Давальний | гарнітурові, гарнітуру | гарнітурам |
Знахідний | гарнітур | гарнітури |
Орудний | гарнітуром | гарнітурами |
Місцевий | на/у гарнітурі | на/у гарнітурах |
Кличний | гарнітуре | гарнітури |