гарячкувати
ГАРЯЧКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Діяти в стані збудження, захоплення. Енергійна Ніна Іванівна гарячкувала, промовляла з запалом, намагаючись переконати своїх співбесідників (Собко, Скеля.., 1961, 54); Переживав [Чирва] зо всіх, розказував.., гарячкував, кричав і метушився один за всіх чотирьох (Коз., Сальвія, 1956, 125); // Проявляти збудження, нетерпіння. Рілля підходить, як розкішне тісто І все село тривожно гарячкує (Вирган, Квіт. береги, 1950, 12); Не гарячкуй, Зоню. Цю справу треба полагодити мирно (Вільде, Сестри.., 1958, 289).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гарячкую | гарячкуємо |
2 особа | гарячкуєш | гарячкуєте |
3 особа | гарячкує | гарячкують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гарячкуватиму | гарячкуватимемо |
2 особа | гарячкуватимеш | гарячкуватимете |
3 особа | гарячкуватиме | гарячкуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гарячкував | гарячкували |
Жіночий рід | гарячкувала | |
Середній рід | гарячкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гарячкуймо | |
2 особа | гарячкуй | гарячкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гарячкуючи | |
Минулий час | гарячкувавши |